http://www.kompas.com.ua/consultations/show.php?id=7
2009 Представництво хоче продати основні фонди своїм співробітникам, які числяться на балансі представництва. Який порядок оформлення операції з метою мінімізації податкових наслідків для Представництва?
Оподаткування нерезидентів на території України регламентується Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме ст..13.
Прибуток нерезидента з походженням на території України оподатковуються податком на прибуток за ставкою 25% у тому випадку, якщо нерезидент здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво. (п.13.8. ст. 13. "Закону України" Про податок на прибуток "). Якщо представництво створено тільки для виконання представницьких функцій то дане представництво не повинно вести податковий облік. Якщо ж представництво зареєстроване платником податку на прибуток і визнає себе постійним представництвом то на дане представництво має керуватися основними нормами Закону України "Про податок на прибуток".
Також п.13.8. ст..13 Закону України "Про податок на прибуток" передбачено, що постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
Відповідно до ст .. 13, а саме п. .13.1. під доходами, отриманими на території України слід розуміти доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента.
Доходами від відчуження майна присвячені, як правило, ст. 13 міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування між країнами. Практично всі міжнародні договори передбачають оподаткування таких доходів на території України.
Аудитор вважає, що при продажу основних засобів використовувати пункт 8.4.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не доцільно, тому що даний пункт регулює продаж основних засобів, у тому випадку, коли представництво веде податковий облік за загальними правилами.
У даному випадку нарахування амортизації у податковому обліку представництва не бере.
Звідси випливає висновок, що при продажу основних засобів, Представництво повинне нараховувати та сплачувати податок на прибуток за ставкою 25% з усієї суми отриманої від продажу даних основних засобів.
Слід також звернути увагу на п.7.4.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який визначає, що дохід, отриманий при роботі з особами неплатниками податку на прибуток (у даному випадку фізичними особами) визначається виходячи з договірних цін, але не нижче звичайних цін.
Звичайну ціну на продавані основні засоби в даному випадку повинен визначити незалежний експерт.
Аудитор також ще пропонує розглянути варіант ліквідації основних засобів за самостійним рішенням. Пункту в Законі «Про оподаткування прибутку підприємств» для нерезидентів, який би регулював дану операцію не передбачено, але для всіх інших платників податку в Законі вище зазначену операцію регулює п. 8.4.8.
Відповідно до пп. 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини:
- Не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно основних фондів цих груп.
Аудитори вважають, що, для Представництва відсутні будь-які податкові наслідки щодо податку на прибуток при ліквідації основних засобів за самостійним рішенням Представництва. Але за умови наявності висновку відповідного технічного спеціаліста (експерта) про неможливість використання цих фондів за первісним призначенням внаслідок невідповідності існуючим технічним чи експлуатаційним нормам або неможливості здійснення ремонту у зв'язку з відсутністю запасних частин, які вже не виробляються або економічного обґрунтування недоцільності проведення такого ремонту.
Що стосується оподаткування зазначеної операції ПДВ, то необхідно відзначити, що залежно від порядку ліквідації, а також документального оформлення зазначеної операції ліквідація основних фондів у податковому обліку буде відображатися по-різному.
Відповідно до пп.7.2.4 ст.7 Закону про ПДВ право на нарахування податку надається виключно особам, зареєстрованим як платник ПДВ у порядку передбаченому ст.9 Закону про ПДВ. Отже, необхідно визначитися за яких умов Представництво буде підлягати реєстрації як платник ПДВ.
Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону про ПДВ платником податку є будь-яка особа, яка:
1. здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
2. підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;
3. імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Оскільки відповідно до умов питання Представництво не здійснювало (не планувало здійснювати) господарську діяльність і не було зареєстровано платником ПДВ добровільно, а також не здійснювало імпорт товарів, розглянемо випадки обов'язкової реєстрації як платника ПДВ.
Так, відповідно до пп.2.3.1 ст.2 Закону про ПДВ особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Таким чином, для визначення того, чи підлягає Представництво обов'язковій реєстрації як платник ПДВ Представництву необхідно визначити загальну вартість ліквідованих об'єктів основних фондів виходячи зі звичайних цін.
У випадку, якщо сукупна вартість таких об'єктів основних фондів не перевищує 300 000 (за умови, що нерезидент протягом останнього роки не здійснював ніяких інших операцій, які повинні враховуватися для визначення статусу як платника ПДВ), Представництву не потрібно реєструватися як платник ПДВ і сплачувати податок на додану вартість як при ліквідації основних засобів так і при продажу основних засобів.
Отже, для виведення операції по списання об'єктів основних фондів з оподаткування необхідний наступний перелік документів:
1. Наказ про призначення комісії;
2. Акт на списання об'єкта основних засобів за формою № ОЗ-3 (для об'єктів основних фондів, крім автомобілів), затверджений керівником Представництва. При цьому в Акті має бути зазначено, що об'єкт списується у зв'язку з неможливістю його подальшої експлуатації та підлягає ліквідації.
3. Акт про технічний стан об'єкта. У такому Акті необхідно детально викласти його технічні характеристики, а також вказівку про те, що об'єкт основних фондів не підлягає подальшому використанню за первісним призначенням.
4. На підставі Акта на списання (ф. № ОЗ-3) робиться відмітка про вибуття об'єкта в інвентарній картці цього об'єкта (форма № ОЗ-6). Вартість об'єктів, які вибули, наводиться також у Картці руху основних засобів (форма № ОЗ-8);
2009 Представництво хоче продати основні фонди своїм співробітникам, які числяться на балансі представництва. Який порядок оформлення операції з метою мінімізації податкових наслідків для Представництва?
Оподаткування нерезидентів на території України регламентується Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме ст..13.
Прибуток нерезидента з походженням на території України оподатковуються податком на прибуток за ставкою 25% у тому випадку, якщо нерезидент здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво. (п.13.8. ст. 13. "Закону України" Про податок на прибуток "). Якщо представництво створено тільки для виконання представницьких функцій то дане представництво не повинно вести податковий облік. Якщо ж представництво зареєстроване платником податку на прибуток і визнає себе постійним представництвом то на дане представництво має керуватися основними нормами Закону України "Про податок на прибуток".
Також п.13.8. ст..13 Закону України "Про податок на прибуток" передбачено, що постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
Відповідно до ст .. 13, а саме п. .13.1. під доходами, отриманими на території України слід розуміти доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента.
Доходами від відчуження майна присвячені, як правило, ст. 13 міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування між країнами. Практично всі міжнародні договори передбачають оподаткування таких доходів на території України.
Аудитор вважає, що при продажу основних засобів використовувати пункт 8.4.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не доцільно, тому що даний пункт регулює продаж основних засобів, у тому випадку, коли представництво веде податковий облік за загальними правилами.
У даному випадку нарахування амортизації у податковому обліку представництва не бере.
Звідси випливає висновок, що при продажу основних засобів, Представництво повинне нараховувати та сплачувати податок на прибуток за ставкою 25% з усієї суми отриманої від продажу даних основних засобів.
Слід також звернути увагу на п.7.4.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який визначає, що дохід, отриманий при роботі з особами неплатниками податку на прибуток (у даному випадку фізичними особами) визначається виходячи з договірних цін, але не нижче звичайних цін.
Звичайну ціну на продавані основні засоби в даному випадку повинен визначити незалежний експерт.
Аудитор також ще пропонує розглянути варіант ліквідації основних засобів за самостійним рішенням. Пункту в Законі «Про оподаткування прибутку підприємств» для нерезидентів, який би регулював дану операцію не передбачено, але для всіх інших платників податку в Законі вище зазначену операцію регулює п. 8.4.8.
Відповідно до пп. 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини:
- Не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно основних фондів цих груп.
Аудитори вважають, що, для Представництва відсутні будь-які податкові наслідки щодо податку на прибуток при ліквідації основних засобів за самостійним рішенням Представництва. Але за умови наявності висновку відповідного технічного спеціаліста (експерта) про неможливість використання цих фондів за первісним призначенням внаслідок невідповідності існуючим технічним чи експлуатаційним нормам або неможливості здійснення ремонту у зв'язку з відсутністю запасних частин, які вже не виробляються або економічного обґрунтування недоцільності проведення такого ремонту.
Що стосується оподаткування зазначеної операції ПДВ, то необхідно відзначити, що залежно від порядку ліквідації, а також документального оформлення зазначеної операції ліквідація основних фондів у податковому обліку буде відображатися по-різному.
Відповідно до пп.7.2.4 ст.7 Закону про ПДВ право на нарахування податку надається виключно особам, зареєстрованим як платник ПДВ у порядку передбаченому ст.9 Закону про ПДВ. Отже, необхідно визначитися за яких умов Представництво буде підлягати реєстрації як платник ПДВ.
Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону про ПДВ платником податку є будь-яка особа, яка:
1. здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
2. підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;
3. імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Оскільки відповідно до умов питання Представництво не здійснювало (не планувало здійснювати) господарську діяльність і не було зареєстровано платником ПДВ добровільно, а також не здійснювало імпорт товарів, розглянемо випадки обов'язкової реєстрації як платника ПДВ.
Так, відповідно до пп.2.3.1 ст.2 Закону про ПДВ особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Таким чином, для визначення того, чи підлягає Представництво обов'язковій реєстрації як платник ПДВ Представництву необхідно визначити загальну вартість ліквідованих об'єктів основних фондів виходячи зі звичайних цін.
У випадку, якщо сукупна вартість таких об'єктів основних фондів не перевищує 300 000 (за умови, що нерезидент протягом останнього роки не здійснював ніяких інших операцій, які повинні враховуватися для визначення статусу як платника ПДВ), Представництву не потрібно реєструватися як платник ПДВ і сплачувати податок на додану вартість як при ліквідації основних засобів так і при продажу основних засобів.
Отже, для виведення операції по списання об'єктів основних фондів з оподаткування необхідний наступний перелік документів:
1. Наказ про призначення комісії;
2. Акт на списання об'єкта основних засобів за формою № ОЗ-3 (для об'єктів основних фондів, крім автомобілів), затверджений керівником Представництва. При цьому в Акті має бути зазначено, що об'єкт списується у зв'язку з неможливістю його подальшої експлуатації та підлягає ліквідації.
3. Акт про технічний стан об'єкта. У такому Акті необхідно детально викласти його технічні характеристики, а також вказівку про те, що об'єкт основних фондів не підлягає подальшому використанню за первісним призначенням.
4. На підставі Акта на списання (ф. № ОЗ-3) робиться відмітка про вибуття об'єкта в інвентарній картці цього об'єкта (форма № ОЗ-6). Вартість об'єктів, які вибули, наводиться також у Картці руху основних засобів (форма № ОЗ-8);
5. Інші документи (акти виконаних послуг, кошториси витрат, акти прийняття-передачі, накладні тощо), які підтверджують факт ліквідації об'єкта.
